помічений
ПОМІЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до помітити. Зв'язковий.. розповів, що наші вибили німецький заслін, помічений вночі Красовим (Багмут, Записки.., 1961, 34); Не помічений ним Сергій спинився за три кроки, не спускаючи на землю чемодана (Коз., Нові потоки, 1948, 4); Женьшень відомий людству вже близько 3 тисяч років тому, коли були помічені його цілющі властивості (Наука.., 3, 1956, 28); В одних [курей] крильця помічені чимось червоним, а в других шийки обведені школярським фіолетовим чорнилом... (Гончар, Тронка, 1963, 89); // у знач. прикм. Помічена падуча зірка зараховувалася тій з дівчаток, яка перша помітить, «зловить» її (Коз., Листи.., 1967, 27); - Мітку шукай. Знайшли помічені дерева і до самого обіду працювали справно, без жодного перекуру (Тют., Вир, 1964, 243); // помічено, безос. присудк. сл. - В народі давно вже помічено... Доки пташка сидить на гнізді, ніколи її не зачепить [шуліка]... (Гончар, Тронка, 1963, 311).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | помічений | помічена | помічене | помічені |
Родовий | поміченого | поміченої | поміченого | помічених |
Давальний | поміченому | поміченій | поміченому | поміченим |
Знахідний | помічений, поміченого | помічену | помічене | помічені, помічених |
Орудний | поміченим | поміченою | поміченим | поміченими |
Місцевий | на/у поміченому, поміченім | на/у поміченій | на/у поміченому, поміченім | на/у помічених |