поміщицтво
ПОМІЩИЦТВО, а, с., збірн. Поміщики. Тимчасовий уряд складається з представників тих же верств, на які спиралося й царське самодержавство: поміщицтва, фабрикантів, буржуазії (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 267); Класова боротьба між селянством і поміщицтвом визначила характер ідейної боротьби в художній літературі часів Шевченка (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поміщицтво | поміщицтва |
Родовий | поміщицтва | поміщицтв |
Давальний | поміщицтву | поміщицтвам |
Знахідний | поміщицтво | поміщицтва |
Орудний | поміщицтвом | поміщицтвами |
Місцевий | на/у поміщицтві | на/у поміщицтвах |
Кличний | поміщицтво | поміщицтва |