понароблювати
ПОНАРОБЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОНАРОБЛЯТИ, яю, яєш, док., перех. 1. Зробити, виготовити багато чого-небудь.
2. Залишити наслідки своєї діяльності. Щоб досягти до його [вугілля], копають глибокі колодязі (шахти) та й копаються на всі боки попід землею, - скрізь таких нір та печер понаробляють (Гр., Без хліба, 1958, 154); // Залишити наслідки своєї дії. У вершині Дністра вода прибуває, вона тобі жалю понаробляє, вона твої дітки позатопляє (Сл. Гр.); Піч ряба від чорних плям, що сажа, пробиваючись, понароблювала (Мирний, III, 1954, 367); // розм. Набруднити у багатьох місцях. Справді аж сором і гріх, що там [у церкві] понароблювали прокляті сичі (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понароблюю | понароблюємо |
2 особа | понароблюєш | понароблюєте |
3 особа | понароблює | понароблюють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понароблював | понароблювали |
Жіночий рід | понароблювала | |
Середній рід | понароблювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понароблюймо | |
2 особа | понароблюй | понароблюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понароблювавши |