поначіплювати
ПОНАЧІПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОНАЧІПЛЯТИ, яю, яєш, док., перех. 1. Причепити до чого-небудь багато чогось, у багатьох місцях. Сашко.. вів її [машину] поволі, за всіма правилами, дивно оглядаючи круглі знаки, що їх поначіплювала міліція на стовпах (Кучер, Трудна любов, 1960, 232).
2. Навішати на що-небудь багато чогось. Поначіпляє [чоловічок] ото тих чіпців на палицю з дзвінком, прикріпленим до її горішнього кінця посеред різнобарвних скиндячок, і йде собі тротуаром довкола ринку (Фр., III, 1950, 55); // Настромити на що-небудь багато чогось. Ми порозмотували вудки, поначіпляли наживку на гачки (Сміл., Сашко, 1954, 73).
3. розм. Надягти на себе що-небудь (про багатьох); надягти багато чогось. - Ви людина освічена. Це зараз запримітиш навіть під отим латаним дрантям, що ви поначіплювали на себе (Н.-Лев., V, 1956, 296); Як великою вже стала, Я сім плахт поначіпляла, Довгі кісоньки взяла У віночок заплела (Гл., Вибр., 1951, 215).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поначіплюю | поначіплюємо |
2 особа | поначіплюєш | поначіплюєте |
3 особа | поначіплює | поначіплюють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поначіплював | поначіплювали |
Жіночий рід | поначіплювала | |
Середній рід | поначіплювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поначіплюймо | |
2 особа | поначіплюй | поначіплюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поначіплювавши |