пообрубувати
ПООБРУБУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Рубаючи, відокремити якусь кількість чого-небудь (кожне зокрема). І на доброму древі, бува, наростає Пагоння вовче, лихе - геть пообрубуй його! (Зеров, Вибр., 1966, 381); - Найду! Руки пообрубую, а знайду, хто він... (Кучер, Прощай.., 1957, 419).
2. Обрубати кругом, з усіх боків багато чого-небудь. Їх [верби] восени пообрубували і тепер з їх чучматих голів виростали нові тонкі паростки (Гжиць-кий, Чорне озеро, 1961, 25).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пообрубую | пообрубуємо |
2 особа | пообрубуєш | пообрубуєте |
3 особа | пообрубує | пообрубують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пообрубував | пообрубували |
Жіночий рід | пообрубувала | |
Середній рід | пообрубувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пообрубуймо | |
2 особа | пообрубуй | пообрубуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пообрубувавши |