пообчіплюваний
ПООБЧІПЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообчіплювати.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пообчіплюваний | пообчіплювана | пообчіплюване | пообчіплювані |
Родовий | пообчіплюваного | пообчіплюваної | пообчіплюваного | пообчіплюваних |
Давальний | пообчіплюваному | пообчіплюваній | пообчіплюваному | пообчіплюваним |
Знахідний | пообчіплюваний, пообчіплюваного | пообчіплювану | пообчіплюване | пообчіплювані, пообчіплюваних |
Орудний | пообчіплюваним | пообчіплюваною | пообчіплюваним | пообчіплюваними |
Місцевий | на/у пообчіплюваному, пообчіплюванім | на/у пообчіплюваній | на/у пообчіплюваному, пообчіплюванім | на/у пообчіплюваних |