поперечний
ПОПЕРЕЧНИЙ, а, е. 1. Розташований поперек чого-небудь; протилежне поздовжній. - Підведіться, матушко, бо ось-ось зараз буде поперечна борозна, - говорив погонич (Н.-Лев., III, 1956, 204); На возі на поперечній дошці сидів старий Жменяк (Томч., Жменяки, 1964, 27).
2. Який рухається в напрямі поперек чого-небудь. Поперечні хвилі захиталися, подалися назад і, стукаючись одна об одну, пішли собі вистрибом, попереджаючи одна другу (Мирний, IV, 1955, 316); // Який здійснюється в напрямі поперек чого-небудь. Першу поперечну культивацію провадять зразу ж після появи повних сходів бавовнику (Техн. культ., 1956, 254).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поперечний | поперечна | поперечне | поперечні |
Родовий | поперечного | поперечної | поперечного | поперечних |
Давальний | поперечному | поперечній | поперечному | поперечним |
Знахідний | поперечний, поперечного | поперечну | поперечне | поперечні, поперечних |
Орудний | поперечним | поперечною | поперечним | поперечними |
Місцевий | на/у поперечному, поперечнім | на/у поперечній | на/у поперечному, поперечнім | на/у поперечних |