поплутати
ПОПЛУТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Безладно перевити, переплести що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); заплутати; // Перемішати, привести в безладдя розташування яких-небудь предметів, порушити порядок чого-небудь. Сторожею над нею ніч: вартує німої тиші, щоб ніщо ані шурхнуло, не полохнуло, щоб не поплутать того чарівного малювання, що пише дівчина на тихій воді, схилившись на цабрину (Вас., І, 1959, 274).
2. перен. Позбавити правильності, логічної стрункості (думки, мову, розрахунки і т. ін.). [Фортунат:] Може, їй [Прісціллі] тортури думки поплутали... (Л. Укр., II, 1951, 451); Арапников упіймався на фальсифікації цифр спостережень.. Неправильно подані цифри, безперечно, поплутали б плани побудови гідроелектричної станції (Трубл., І, 1955, 89); // Змінити попередні наміри, хід якої-небудь справи. Заява Віктора все поплутала (Донч., V, 1957, 466).
@ Біс (лихий, лукавий, нечистий і т. ін. ) поплутав - уживається при поясненні помилкового, необдуманого вчинку. Найбільшим гріхом його, звичайно, були те, що в сорок першому році він зустрічав фашистів.. хлібом-сіллю. Цього гріха Артем і сам собі не міг дарувати. - Лихий поплутав, - говорив він, виправдуючись (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 38).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поплутаю | поплутаємо |
2 особа | поплутаєш | поплутаєте |
3 особа | поплутає | поплутають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поплутав | поплутали |
Жіночий рід | поплутала | |
Середній рід | поплутало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поплутаймо | |
2 особа | поплутай | поплутайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поплутавши |