поповнювання
ПОПОВНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. поповнювати. Йому пригадалися товариші, .. пригадалися їх спори, їх спільні змагання до поповнювання свого знання (Фр., І, 1955, 300).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поповнювання | поповнювання |
Родовий | поповнювання | поповнювань |
Давальний | поповнюванню | поповнюванням |
Знахідний | поповнювання | поповнювання |
Орудний | поповнюванням | поповнюваннями |
Місцевий | на/у поповнюванні | на/у поповнюваннях |
Кличний | поповнювання | поповнювання |