пополювати
ПОПОЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. і неперех. Полювати якийсь час. Мені сказали, що в лісі багацько вальдшнепів, і я на другий день пішов пополювать (Стор., І, 1957, 144); - А в мене сила лосів, - відгукнувся через стіл Конецпольський. Я гадаю, що пишне панство не відмовиться на них пополювати (Тулуб, Людолови, І, 1957, 97); Одної благодатної осені ми з приятелем вирішили пополювати дикі гуси, як слід, по-справжньому (Вишня, II, 1956, 184).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пополюю | пополюємо |
2 особа | пополюєш | пополюєте |
3 особа | пополює | пополюють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пополював | пополювали |
Жіночий рід | пополювала | |
Середній рід | пополювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пополюймо | |
2 особа | пополюй | пополюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пополювавши |