попошукати
ПОПОШУКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Шукати багато разів, тривалий час. - Бач! Ти й досі носиш це намистечко! Воно хоч і не скляне, а міцненьке; не шкода, що й попошукала його по всьому Києву! - мовила Ївга до дочки (Л. Янов., І, 1959, 392); - Попошукав, поки таки знайшов в одному льоху знайомих сусідок - позгиналися, трясуться, впізнати мене не можуть (Гончар, III, 1959, 30).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попошукаю | попошукаємо |
2 особа | попошукаєш | попошукаєте |
3 особа | попошукає | попошукають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попошукав | попошукали |
Жіночий рід | попошукала | |
Середній рід | попошукало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попошукаймо | |
2 особа | попошукай | попошукайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попошукавши |