попразникувати
ПОПРАЗНИКУВАТИ, ую, уєш, док., розм. Празникувати якийсь час. Два панотчики гарненько Попразникували Та й удвох собі при чарці Ніччю розмовляли (Фр.. XI, 1952, 273); [3-й парубок:] Він, сказати, вже від нашого гурту відрізнився, городським став: попразникує та й знов подасться в город (Кроп., IV, 1959, 285).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попразникую | попразникуємо |
2 особа | попразникуєш | попразникуєте |
3 особа | попразникує | попразникують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попразникував | попразникували |
Жіночий рід | попразникувала | |
Середній рід | попразникувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попразникуймо | |
2 особа | попразникуй | попразникуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попразникувавши |