попідтикуваний
ПОПІДТИКУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до попідтикати.
2. у знач. прикм. Який підтикався (про багатьох). Як заволіклося, похмурилося небо, як пішли дощі та замісилася грязюка, то задрипані та попідтикувані перекупки перестали цікавитись міськими новинами (Л. Янов., І, 1959, 237).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | попідтикуваний | попідтикувана | попідтикуване | попідтикувані |
Родовий | попідтикуваного | попідтикуваної | попідтикуваного | попідтикуваних |
Давальний | попідтикуваному | попідтикуваній | попідтикуваному | попідтикуваним |
Знахідний | попідтикуваний, попідтикуваного | попідтикувану | попідтикуване | попідтикувані, попідтикуваних |
Орудний | попідтикуваним | попідтикуваною | попідтикуваним | попідтикуваними |
Місцевий | на/у попідтикуваному, попідтикуванім | на/у попідтикуваній | на/у попідтикуваному, попідтикуванім | на/у попідтикуваних |