попіклуватися
ПОПІКЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., про кого, ким. 1. Виявити увагу до чиїх-небудь потреб, допомогти в чому-небудь комусь. - Для своєї дитини й голову під сокиру покладають, а то б мені ще не попіклуватися тобою... (Вовчок, І, 1955, 201); Батько попіклувався про сестру, він віддав її в науку до якоїсь знайомої швачки (Збірник про Кроп., 1955, 6).
2. чим, про що. Виявити турботу про забезпечення кого-, чого-небудь чимсь, подбати про що-небудь. - От тобі й музики є! - промовив о. Хведор. - Зятьок таки попіклувався музиками (Н.-Лев., І, 1956, 144); - Та я, стара, сам договорюсь про молоко на цілий місяць і про солому навіть попіклуюся! - вмовляв прасол (Л. Янов., І, 1959, 44).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попіклуюся | попіклуємося |
2 особа | попіклуєшся | попіклуєтеся |
3 особа | попіклується | попіклуються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попіклувався | попіклувалися |
Жіночий рід | попіклувалася | |
Середній рід | попіклувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попіклуймося | |
2 особа | попіклуйся | попіклуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попіклувавшись |