порозпирати
ПОРОЗПИРАТИ, ає, док., перех., розм. 1. Розперти, розсунути в сторони все або багато чого-небудь.
2. безос. Розпухнути, збільшитися в об'ємі (про частини тіла). Усеньке тіло взялося сверблячо-болючими струпами, а пальці на руках аж порозпирало (Минко, Моя Минківка, 1962, 69); Животи порозпирало.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозпираю | порозпираємо |
2 особа | порозпираєш | порозпираєте |
3 особа | порозпирає | порозпирають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порозпирав | порозпирали |
Жіночий рід | порозпирала | |
Середній рід | порозпирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозпираймо | |
2 особа | порозпирай | порозпирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порозпиравши |