порозправляти
ПОРОЗПРАВЛЯТИ, яю, яєш, док., перех. Розправити (ноги, крила і т. ін.) (про багатьох). Одні [бджоли] лазили по кориту, другі сиділи на соломинках і, видно - обпившись, порозправляли крила (Мирний, І, 1954, 281); // Розпрямити гілки (про дерева). Гарно було у садочку після дощу: пташечки щебетали, дерево порозправляло свої віти (Стор., І, 1957, 276).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозправляю | порозправляємо |
2 особа | порозправляєш | порозправляєте |
3 особа | порозправляє | порозправляють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порозправляв | порозправляли |
Жіночий рід | порозправляла | |
Середній рід | порозправляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозправляймо | |
2 особа | порозправляй | порозправляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порозправлявши |