порозтяганий
ПОРОЗТЯГАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до порозтягати. Двоє-троє ще перегортали уважно та поливали порозтягану пригорілу солому та дерево, боячися, щоб не заховалася де іскра (Гр., І, 1963, 391).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | порозтяганий | порозтягана | порозтягане | порозтягані |
Родовий | порозтяганого | порозтяганої | порозтяганого | порозтяганих |
Давальний | порозтяганому | порозтяганій | порозтяганому | порозтяганим |
Знахідний | порозтяганий, порозтяганого | порозтягану | порозтягане | порозтягані, порозтяганих |
Орудний | порозтяганим | порозтяганою | порозтяганим | порозтяганими |
Місцевий | на/у порозтяганому, порозтяганім | на/у порозтяганій | на/у порозтяганому, порозтяганім | на/у порозтяганих |