порозумнішати
ПОРОЗУМНІШАТИ, аю, аєш, док. Стати розумнішим, набратися розуму. Так хотілось би дізнатися про всіх Вас, почути, чому навчився за цих 4 дні Юрась, наскільки порозумнішав (Коцюб., III, 1955, 175); - Раніш люди були дурніші, то й риба була дурна. А тепер люди побіднішали, порозумнішали, то й риба стала, хоч і дрібна, ну - розумна та хитра - страх (Довж., Зач. Десна, 1957, 493); // Стати розсудливим, урівноваженим, серйозним; набути життєвого досвіду. Хай, думаю, одружиться, може, порозумнішає (Мирний, І, 1954, 222); Старий часто бурчав про гетьмана: - Так і лізе на вогонь, як метелик. А того не розуміє, вражий син, що не доведуть його ці походи до добра. Ну, бог милостивий. Постарішає - порозумнішає (Тулуб, Людолови, І, 1957, 59).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозумнішаю | порозумнішаємо |
2 особа | порозумнішаєш | порозумнішаєте |
3 особа | порозумнішає | порозумнішають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порозумнішав | порозумнішали |
Жіночий рід | порозумнішала | |
Середній рід | порозумнішало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозумнішаймо | |
2 особа | порозумнішай | порозумнішайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порозумнішавши |