порозчиняти
ПОРОЗЧИНЯТИ 1, яю, яєш, док., перех. Відчинити все або багато чого-небудь; повідчиняти. - Порозчиняю ворітечка, буду вас ждати, в вікна виглядати. Приходьте ж, дівчаточка!.. (Н.-Лев., І, 1956, 97); - Так він вас і прийме, командуючий. Усі двері порозчиняє перед вами, - сказав Славко (Кучер, Чорноморці, 1956, 75).
ПОРОЗЧИНЯТИ2, яю, яєш, док., перех. 1. Розчинити в рідині які-небудь речовини; зробити багато розчинів.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозчиняю | порозчиняємо |
2 особа | порозчиняєш | порозчиняєте |
3 особа | порозчиняє | порозчиняють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порозчиняв | порозчиняли |
Жіночий рід | порозчиняла | |
Середній рід | порозчиняло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозчиняймо | |
2 особа | порозчиняй | порозчиняйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порозчинявши |