порозшукувати
ПОРОЗШУКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Розшукати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. І пророків своїх.. Порозшукує люд.., І воздасть своїм страдникам славу... (Стар., Вибр., 1959, 36); Жінки в замку Тарновських порозшукували торішнє незакінчене гаптування й модні аплікації, коротали за ними вимушене сидіння в покоях (Ле, Наливайко, 1957, 246).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозшукую | порозшукуємо |
2 особа | порозшукуєш | порозшукуєте |
3 особа | порозшукує | порозшукують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порозшукував | порозшукували |
Жіночий рід | порозшукувала | |
Середній рід | порозшукувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозшукуймо | |
2 особа | порозшукуй | порозшукуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порозшукувавши |