поросячий
ПОРОСЯЧИЙ, а, е. Прикм. до порося. Мати.. клопоталась, прохаючи поживитись. «Шматочок індичачих грудей...чи поросячу ніжку..» (Коцюб., II, 1955, 364); Годування було суворо індивідуалізоване, і ніякі благання верескливої поросячої ватаги не могли вплинути на свинарку (Добр., Тече річка.., 1961, 159); *У порівн. Мов поросяча, кров лилась, Я різав все, що паном звалось (Шевч., II, 1953, 65); // Такий, як у поросяти. Великі, круглі окуляри.. приховали білі поросячі вії (Ле, Міжгір'я, 1953, 36); Він аж руками ляснув із задоволення і, не стримавшись, заверещав своїм поросячим сміхом (Мик., II, 1957, 356).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поросячий | поросяча | поросяче | поросячі |
Родовий | поросячого | поросячої | поросячого | поросячих |
Давальний | поросячому | поросячій | поросячому | поросячим |
Знахідний | поросячий, поросячого | поросячу | поросяче | поросячі, поросячих |
Орудний | поросячим | поросячою | поросячим | поросячими |
Місцевий | на/у поросячому, поросячім | на/у поросячій | на/у поросячому, поросячім | на/у поросячих |