порум'янілий
ПОРУМ'ЯНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до порум'яніти.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | порум'янілий | порум'яніла | порум'яніле | порум'янілі |
Родовий | порум'янілого | порум'янілої | порум'янілого | порум'янілих |
Давальний | порум'янілому | порум'янілій | порум'янілому | порум'янілим |
Знахідний | порум'янілий, порум'янілого | порум'янілу | порум'яніле | порум'янілі, порум'янілих |
Орудний | порум'янілим | порум'янілою | порум'янілим | порум'янілими |
Місцевий | на/у порум'янілому, порум'янілім | на/у порум'янілій | на/у порум'янілому, порум'янілім | на/у порум'янілих |