порядковий
ПОРЯДКОВИЙ, а, е. Який вказує на місце або порядок кого-, чого-небудь при переліку. Окружна виборча комісія.. встановлює порядкові номери виборчих дільниць (Полож. про вибори.., 1946, 8).
^ Порядковий числівник, грам. - розряд числівників, що вживаються на позначення певної послідовності, порядку переліку предметів і мають формальні ознаки прикметників. Числівник - частина мови, що виражає абстрактне число («два плюс три - п'ять»), кількість предметів («два студенти») або їх порядок за рахунком («другий студент» ). Числівники перших двох типів звуться кількісними, числівники третього типу - порядковими (Сл. лінгв. терм., 1957, 217).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | порядковий | порядкова | порядкове | порядкові |
Родовий | порядкового | порядкової | порядкового | порядкових |
Давальний | порядковому | порядковій | порядковому | порядковим |
Знахідний | порядковий, порядкового | порядкову | порядкове | порядкові, порядкових |
Орудний | порядковим | порядковою | порядковим | порядковими |
Місцевий | на/у порядковому, порядковім | на/у порядковій | на/у порядковому, порядковім | на/у порядкових |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | порядковий | порядкова | порядкове | порядкові |
Родовий | порядкового | порядкової | порядкового | порядкових |
Давальний | порядковому | порядковій | порядковому | порядковим |
Знахідний | порядковий, порядкового | порядкову | порядкове | порядкові, порядкових |
Орудний | порядковим | порядковою | порядковим | порядковими |
Місцевий | на/у порядковому, порядковім | на/у порядковій | на/у порядковому, порядковім | на/у порядкових |