порікувати
ПОРІКУВАТИ, ую, уєш, недок., заст., розм. Нарікати, ремствувати. - Життя ж твоє, Марусю! - порікувала Катря, розсердившись.. - Та як ти живеш - горюєш (Вовчок, І, 1955, 186); Вся громада християнська порікує і гомонить (Л. Укр., II, 1951, 235); * У порівн. Море шуміло, дрібні камінці торохтіли, зачеплені хвилею, немов порікували, що їм не дає спокою вода (Л. Укр., III, 1952, 597).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порікую | порікуємо |
2 особа | порікуєш | порікуєте |
3 особа | порікує | порікують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порікуватиму | порікуватимемо |
2 особа | порікуватимеш | порікуватимете |
3 особа | порікуватиме | порікуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порікував | порікували |
Жіночий рід | порікувала | |
Середній рід | порікувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порікуймо | |
2 особа | порікуй | порікуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | порікуючи | |
Минулий час | порікувавши |