посатаніти
ПОСАТАНІТИ, ію, ієш, док., розм. Розлютитися, оскаженіти від люті. Дидона гірко заридала І з серця аж волосся рвала І закраснілася, мов рак. Запінилась, посатаніла, Неначе дурману із'їла (Котл., І, 1952, 83); - Пусти! - кричав Микола, посатанівши од злості (Н.-Лев., II, 1956, 250); - Пригадуєте, як він посатанів, коли побачив вас? - розсміявся Суботін (Баш, На.. дорозі, 1967, 151).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посатанію | посатаніємо |
2 особа | посатанієш | посатанієте |
3 особа | посатаніє | посатаніють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | посатанів | посатаніли |
Жіночий рід | посатаніла | |
Середній рід | посатаніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посатаніймо | |
2 особа | посатаній | посатанійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | посатанівши |