посвідчувачка
ПОСВІДЧУВАЧКА, и, ж., юр. Жін. до посвідчувач.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | посвідчувачка | посвідчувачки |
Родовий | посвідчувачки | посвідчувачок |
Давальний | посвідчувачці | посвідчувачкам |
Знахідний | посвідчувачку | посвідчувачок |
Орудний | посвідчувачкою | посвідчувачками |
Місцевий | на/у посвідчувачці | на/у посвідчувачках |
Кличний | посвідчувачко | посвідчувачки |