посвіжіти
ПОСВІЖІТИ, ію, ієш, док. 1. Стати холоднішим (про вітер, воду і т. ін.). Глянь: западає день, і вітер посвіжів (Зеров, Вибр., 1966, 468); В тріщинах набивалося листя, щоб перетліти і віддати себе землі; вода у джерелах посвіжіла і зробилася чистою-чистою (Тют., Вир, 1964, 434); // безос. Похолоднішати (про погоду). [Орфей:] Вже вечоріє! Вже роса упала! [Амфіон:] Нічого. Посвіжіло, се і краще, тепер ми, відпочивши, надолужим (Л. Укр., І, 1951, 457).
2. Стати чистішим (про повітря).
3. Набути кращого, здоровішого вигляду (після відпочинку, купання і т. ін.); набратися сил, бадьорості; поздоровшати. Вона.. навіть помолодшала, лице посвіжіло, рухи жваві, енергійні, все робить бігом, за що не візьметься - горить в руках (Чорн., Визволення, 1949, 68).
4. перен. Стати яскравішим, густішим (про колір, забарвлення і т. ін.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посвіжію | посвіжіємо |
2 особа | посвіжієш | посвіжієте |
3 особа | посвіжіє | посвіжіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | посвіжів | посвіжіли |
Жіночий рід | посвіжіла | |
Середній рід | посвіжіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посвіжіймо | |
2 особа | посвіжій | посвіжійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | посвіжівши |