посередній
ПОСЕРЕДНІЙ, я, є. 1. Невисокої якості, нічим не примітний, не дуже добрий; середній. Він [журнал] еклектичний, і твори слабі або посередні, але такі, що не виходять поза рамки рутини (Фр., XVI, 1955, 118); Вона посередня піаністка, в цьому не було жодного сумніву, але це її ніяк не бентежило (Дмит., Розлука, 1957, 154); // Власт. пересічній людині; звичайний, пересічний. Посередні здібності.
Посередня оцінка, заст. - найнижча із запроваджених у середній школі позитивних оцінок успішності учнів; задовільно. Вона з задоволенням подумала, що в неї ніколи не було жодної посередньої оцінки (Донч., V, 1957, 492).
2. Який здійснюється або виявляється не безпосередньо, а за допомогою, за посередництвом кого-, чого-небудь; непрямий, опосередкований; протилежне прямий, безпосередній. Нагромадження є завоювання світу суспільного багатства. Разом з масою експлуатованого людського матеріалу воно розширяє сферу прямого і посереднього панування капіталіста (Маркс, Капітал, т. І, кн. I, 1952, 592); Прямі відомості про кількість населення України за часів феодалізму, зокрема в XVII ст., відсутні, тому дослідники змушені використовувати посередні дані (Укр. іст. ж., 1, 1960, 65); Подаються пропозиції і здогадки, враховуються посередні причини (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 65).
3. Який служить для зв'язку між чим-небудь, є проміжним етапом у процесі розвитку або перетворення чогось; проміжний. Посередня ланка.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | посередній | посередня | посереднє | посередні |
Родовий | посереднього | посередньої | посереднього | посередніх |
Давальний | посередньому | посередній | посередньому | посереднім |
Знахідний | посередній, посереднього | посередню | посереднє | посередні, посередніх |
Орудний | посереднім | посередньою | посереднім | посередніми |
Місцевий | на/у посередньому, посереднім | на/у посередній | на/у посередньому, посереднім | на/у посередніх |