поскрипування
ПОСКРИПУВАННЯ, я, с. Дія за знач. поскрипувати та звуки, утворювані цією дією. Степ був одноманітний, безмежний, і ніщо не порушувало його тиші, хіба що поскрипування старого ярма, крик воронячих зграй (Тют., Вир, 1964, 138); Христя довго стояла на порозі, слухаючи поскрипування східців, а коли воно затихло, повернулась до кімнати (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 254).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поскрипування | поскрипування |
Родовий | поскрипування | поскрипувань |
Давальний | поскрипуванню | поскрипуванням |
Знахідний | поскрипування | поскрипування |
Орудний | поскрипуванням | поскрипуваннями |
Місцевий | на/у поскрипуванні | на/у поскрипуваннях |
Кличний | поскрипування | поскрипування |