поскубувати
ПОСКУБУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Скубти злегка, час від часу. Гудзій звівся з місця і чекав, поскубуючи вус, поки в залі залягла тиша (Головко, II, 1957, 521); В струмках, які течуть уздовж тротуарів, купаються смішні та хмільні горобці, поскубуючи лакованими дзьобиками кожну пір'їнку на собі (Гуц., Скупана.., 1965, 24); Поміж жовтавими кущами сунулися отарами дикі кози, сарни, аргали. Вони спокійно йшли до бескидів, іноді поскубуючи зелені листочки кущиків (Досв., Гюлле, 1961, 63).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поскубую | поскубуємо |
2 особа | поскубуєш | поскубуєте |
3 особа | поскубує | поскубують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поскубуватиму | поскубуватимемо |
2 особа | поскубуватимеш | поскубуватимете |
3 особа | поскубуватиме | поскубуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поскубував | поскубували |
Жіночий рід | поскубувала | |
Середній рід | поскубувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поскубуймо | |
2 особа | поскубуй | поскубуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | поскубуючи | |
Минулий час | поскубувавши |