посмужити
ПОСМУЖИТИ, жу, жиш, док., перех., рідко. Те саме, що посмугувати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посмужу | посмужимо |
2 особа | посмужиш | посмужите |
3 особа | посмужить | посмужать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | посмужив | посмужили |
Жіночий рід | посмужила | |
Середній рід | посмужило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посмужімо | |
2 особа | посмужи | посмужіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | посмуживши |