посміливішати
ПОСМІЛИВІШАТИ, аю, аєш. Док. до сміливішати. Посміливішали селяни. Тепер уже балакали про все, не оглядаючись і не притишуючи голосу (Головко, II, 1957, 257); Випивши чарку, господар посміливішав, почав говорити голосніше (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 39).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посміливішаю | посміливішаємо |
2 особа | посміливішаєш | посміливішаєте |
3 особа | посміливішає | посміливішають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | посміливішав | посміливішали |
Жіночий рід | посміливішала | |
Середній рід | посміливішало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посміливішаймо | |
2 особа | посміливішай | посміливішайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | посміливішавши |