поспішний
ПОСПІШНИЙ, а, е. 1. Який робиться, відбувається, виконується і т. ін. дуже швидко, з поспіхом; швидкий, поквапливий. Капітан слухав тих слів, уриваних, поспішних, що дихали раз пристрастю, ніжною любов'ю, то знов розпукою і щирим жалем (Фр., VI, 1951, 481); Поспішний відступ черкасців до лісу не рятував їх - це розуміли навіть рядові бійці (Ле, Наливайко, 1957, 93); Незабаром у коридорі залунали чиїсь поспішні кроки (Кол., На фронті.., 1959, 56); Вона йшла за якоюсь нагальною потребою, йшла звичайною, поспішною, діловою ходою пильно заклопотаної людини (Смолич, День.., 1950, 204).
Поспішний поїзд, зах. - те саме, що Швидкий поїзд (див. поїзд). - Ми заплатили в готелі, поїхали на залізницю і за чверть години мчалися поспішним поїздом до Варшави (Фр., IV, 1950, 367).
2. Зроблений надто швидко, без належної підготовки, достатніх підстав і через те неправильний, недостатньо обгрунтований і т. ін. - Одначе.. ви робите поспішний висновок. Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з української мови (Тют., Вир, 1964, 62); Практика показує, що нехтування висновками науки, теорії неминуче веде до прийняття поспішних, непродуманих, відірваних від життя рішень, до ігнорування історичного досвіду (Ком. Укр., 10, 1966, 23).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поспішний | поспішна | поспішне | поспішні |
Родовий | поспішного | поспішної | поспішного | поспішних |
Давальний | поспішному | поспішній | поспішному | поспішним |
Знахідний | поспішний, поспішного | поспішну | поспішне | поспішні, поспішних |
Орудний | поспішним | поспішною | поспішним | поспішними |
Місцевий | на/у поспішному, поспішнім | на/у поспішній | на/у поспішному, поспішнім | на/у поспішних |