постигати
ПОСТИГАТИ, аю, аєш, недок., ПОСТИГНУТИ і ПОСТИГТИ, гну, гнеш, док., розм. 1. Ставати стиглим; достигати, дозрівати. Вітер повіває, жито постигає (Сл. Гр.); // діал. Ставати готовим для споживання (про страви). Тут хліб постиг, виймаю, а в другій діжі вистиг, - саджаю, а третя вже напоготові рушає (Барв., Опов.., 1902, 242); А тим часом у дбайливої господині-паніматки вже й обід постиг (Н.-Лев., І, 1956, 138).
2. перев. док. Те саме, що устигати. Джури молоді ледве постигали за своїм гетьманом (Ле, Україна, 1940, 190); Вийде [Павлютиха] і йде було не хапаючись, а постигне саме впору (Вовчок, VI, 1956, 221); - Куди біжиш? Постигнеш... (Коцюб., II, 1955, 34); // Вчасно робити що-небудь. Вони [видавці] самі знайдуть перекладача з коректури, аби постигнути помістити [оповідання] в першій книжці (Коцюб., III, 1956, 416); - Роблять люди, і ти робитимеш.. А в інститути і на другий рік постигнете, - перед вами ціле життя попереду... (Вол., Місячне срібло, 1961, 219).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постигаю | постигаємо |
2 особа | постигаєш | постигаєте |
3 особа | постигає | постигають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постигатиму | постигатимемо |
2 особа | постигатимеш | постигатимете |
3 особа | постигатиме | постигатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | постигав | постигали |
Жіночий рід | постигала | |
Середній рід | постигало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постигаймо | |
2 особа | постигай | постигайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | постигаючи | |
Минулий час | постигавши |