постидатися
ПОСТИДАТИСЯ, аюся, аєшся і ПОСТИДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. Те саме, що посоромитися. Усе у її на думці ота дівка, що не постидилася з копитаном [капітаном] розговорювати [розмовляти] (Кв.-Осн., II, 1956, 433); [Горпина Корніївна (кидається до Оленки) :] Безстиднице! Нема тобі сорому перед матір'ю, перед людьми, перед богом! Ти б постидалася праведного сонця (Н.-Лев., II, 1956, 528); Ой, козаче-небораче, В тебе думка зла неначе. Постидайся, Не чіпайся, З серцем не жартуй... (Вороний, Вибр., 1959, 102).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постидаюся | постидаємося |
2 особа | постидаєшся | постидаєтеся |
3 особа | постидається | постидаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | постидався | постидалися |
Жіночий рід | постидалася | |
Середній рід | постидалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постидаймося | |
2 особа | постидайся | постидайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | постидавшись |