постудити
ПОСТУДИТИ, студжу, студиш, док., розм. Подути, подмухати (звичайно на щось гаряче, розпечене тощо). Сьорбнув [Коваль] двічі, постудив і одіклав ложку. Гаряча [каша] (Кучер, Трудна любов, 1960, 313); Штурмбанфюрер вдав, що не зауважив стану свого співрозмовника, зняв зі свічки нагар, постудив на опечений палець (Загреб., Диво, 1968, 355).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постуджу | постудимо |
2 особа | постудиш | постудите |
3 особа | постудить | постудять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | постудив | постудили |
Жіночий рід | постудила | |
Середній рід | постудило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постудімо | |
2 особа | постуди | постудіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | постудивши |