постукати
ПОСТУКАТИ, аю, аєш, док., перев. чим, по чому. Стукнути декілька разів; стукати якийсь час. Вона знов постукала ціпком, перейшла, не звернувши уваги на Раїсу, хату (Коцюб., І, 1955, 319); - Оце пішло б на сохи, - він провів долонею по шершавій корі і постукав чоботом по окоренку (Тют., Вир, 1964, 436); Чубатий дятел од ранку працює на сивій сосні. Постукає дзьобом - і дивиться, що з того станеться... (Перв., II, 1958, 59); - Щось у тебе наче тут, під чуприною, поменшало, - постукав [батько] пальцем по лобі (Стельмах, І, 1962, 544); // Піти, поїхати із стукотом, викликаючи стукіт. Поїзд постукав по багатьох стиках рейок і зник, залишивши здивування й тишу серед тайги (Трубл., І, 1955, 121); // Стукаючи (у двері, у вікно), дати знати про свій прихід, попросити дозволу зайти до хати, кімнати. Лаврін постукав у вікно (Н.-Лев., II, 1956, 327); Увечері сиділа я собі дома і писала листи. Коли се хтось постукав у двері (Л. Укр., III, 1952, 615); Незабаром вони добралися до хутора і постукали в першу хату (Тют., Вир, 1964, 322); * Образно. - Я прийшов постукати до вашого серця, щиро поговорити з вами (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 128).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постукаю | постукаємо |
2 особа | постукаєш | постукаєте |
3 особа | постукає | постукають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | постукав | постукали |
Жіночий рід | постукала | |
Середній рід | постукало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постукаймо | |
2 особа | постукай | постукайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | постукавши |