постікати
ПОСТІКАТИ, ає, аємо, аєте, док. 1. Стекти звідкись, з чого-небудь (про води, струмки і т. ін.). Тільки що весна настала. Постікали води, зазеленіли трави, зацвіли садки, городи (Мирний, II, 1954, 37).
2. Стекти кров'ю (про багатьох).
3. с. г. Не палитися (про зерно, коренеплоди і т. ін.). Постікало в хлібові зерно (Сл. Гр.); Попід барканами росли зелені лопухи та кропива; вони постікали.. в холодку (Н.-Лев., І, 1956, 617); Буряки постікали, бо заросли бур'яном (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постікаю | постікаємо |
2 особа | постікаєш | постікаєте |
3 особа | постікає | постікають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | постікав | постікали |
Жіночий рід | постікала | |
Середній рід | постікало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постікаймо | |
2 особа | постікай | постікайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | постікавши |