постілка
ПОСТІЛКА, и, ж. Вузький довгий килим або шматок ряднини, що його звичайно стелять на підлогу. Там [у наметі] не було дорогих килимів, підлогу встеляли звичайні постілки (Наука.., 6, 1970, 45); Прямо від дверей до стелажів пролягла килимова постілка (Рад. Укр., 1.IV 1959, 2); Над Коржовою хатою дим трохи світліший, але теж густий: Юрко ще з весни наносив постілкою соснових шпильок (Мушк., Чорний хліб, 1960, 15).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | постілка | постілки |
Родовий | постілки | постілок |
Давальний | постілці | постілкам |
Знахідний | постілку | постілки |
Орудний | постілкою | постілками |
Місцевий | на/у постілці | на/у постілках |
Кличний | постілко | постілки |