посудомити
ПОСУДОМИТИ, ить, док., перех., безос. Стягнути м'язи судомою, зсудомити (руки, ноги кому-небудь, також багатьом). - Чи ж мені ноги посудомить - вистояти якусь годину? (Гончар, III, 1959, 309); Бурмака не захотів іти до князя. - Треба, то хай сам пришвендяє до мене, - викрикнув. - Чи, може, йому ноги посудомило! (Загреб., Диво, 1968, 507); // Скорчити, покорчити. Я ось десять років корів дою, вже руки посудомило (Коп., Земля.., 1957, 76).
Щоб тобі (вам і т. ін. ) руки [й ноги] посудомило - уживається як проклін. - О, горе моє, все пішло прахом. Все пішло, - пришіптував він, з сумом дивлячись.. на все те розорисько, яке зробили Джмелики. - Щоб вам руки посудомило, - проклинав (Тют., Вир, 1964, 391).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посудому | посудомимо |
2 особа | посудомиш | посудомите |
3 особа | посудомить | посудомать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | посудомив | посудомили |
Жіночий рід | посудомила | |
Середній рід | посудомило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посудомімо | |
2 особа | посудоми | посудоміть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | посудомивши |