посхиляти
ПОСХИЛЯТИ, яємо, яєте, док., перех. Схилити, похилити (голови, чола і т. ін.) (про всіх або багатьох). Старці з синіми носами одразу збіднились, посмирнішали, позгорблювались, посхиляли спини й голови (Н.-Лев., IV, 1956, 290); Утомивсь поет від праці, Третій день лежить в недузі, Слухачі навколо нього Посхиляли чола в тузі (Л. Укр., І, 1951, 384); Гей, червоні коні на припоні Посхиляли голови низько (Еллан, І, 1958, 101); // Спустити додолу (гілля, віти і т. ін.) (про рослини). Коло пасіки росли яблуні й груші, посхилявши густе гілля в пасіку над уликами (Н.-Лев., IV, 1956, 262); На низах кущі темно-зеленої калини посхиляли віти додолу (Мирний, IV, 1955, 315).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посхиляю | посхиляємо |
2 особа | посхиляєш | посхиляєте |
3 особа | посхиляє | посхиляють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | посхиляв | посхиляли |
Жіночий рід | посхиляла | |
Середній рід | посхиляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посхиляймо | |
2 особа | посхиляй | посхиляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | посхилявши |