поташ
ПОТАШ, оташу, ч. Калієва сіль вугільної кислоти - біла порошкоподібна речовина, що має властивості лугу; застосовується як добриво, а також у миловарінні, виробництві скла тощо. З попелу від спалювання стебел соняшника виробляють поташ (Ол. та ефір. культ., 1956, 17); В лісах литовського гетьмана тисячі селян випалювали поташ (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 417).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поташ | поташі |
Родовий | поташу | поташів |
Давальний | поташеві, поташу | поташам |
Знахідний | поташ | поташі |
Орудний | поташем | поташами |
Місцевий | на/у поташі, поташу, поташеві | на/у поташах |
Кличний | поташу | поташі |