потвердішати
ПОТВЕРДІШАТИ, ає, док. 1. Док. до твердішати. Їжакувате обличчя Безбородька ще більше відстовбурчилося, мовби на ньому потвердішала щетина (Стельмах, І, 1962, 150).
2. перен. Стати стійкішим, рішучішим; укріпитися в переконаннях. - Народ тепер здорово потвердішав! (Вишня, І, 1956, 394); // Набрати рішучішого виразу або інтонації (про обличчя, голос тощо). Він вибрався на полудрабок, зручніше вмостився, а з його очей струсилась п'янкувата посмішечка, - вони одразу потвердішали і причаїли в кутках іронічну озлобленість (Стельмах, Правда.., 1961, 358).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потвердішаю | потвердішаємо |
2 особа | потвердішаєш | потвердішаєте |
3 особа | потвердішає | потвердішають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потвердішав | потвердішали |
Жіночий рід | потвердішала | |
Середній рід | потвердішало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потвердішаймо | |
2 особа | потвердішай | потвердішайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | потвердішавши |