потворище
ПОТВОРИЩЕ, а, с. Збільш.-зневажл. до потвора. Відчинила [Оксана] миттю скриньку, в три вузли звила хустинку та що сили як гукне: - Згинь, потворище страшне! (Забіла, У.. світ, 1960, 137); * Образно. Чотирнадцять танків, потворищ із сталі, Підбив він з гармати тепер і раніше (Нех., Дорога.., 1945, 8); *У порівн. В інші дні Число ще бачив у вогні, Жорстоке, люте і криваве,У крицю коване, в броні, У нашій рідній стороні, Немов потворище безглаве (Мал., Серце.., 1959, 29).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | потворище | потворища |
Родовий | потворища | потворищ |
Давальний | потворищеві, потворищу | потворищам |
Знахідний | потворище | потворищ |
Орудний | потворищем | потворищами |
Місцевий | на/у потворищі | на/у потворищах |
Кличний | потворище | потворища |