потрачений
ПОТРАЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потратити. Гроші, потрачені на дорогу, вернуться Вам (Коцюб., III, 1956, 415); Глянув [парубок] на ниву, - і лице засвітилось одрадою: «От де моя праця, - немов казали його очі, - не марно потрачена» (Мирний, II, 1954, 32); // потрачено, безос. присудк. сл. Казни багато потрачено у сей год (Кв.-Осн., II, 1956, 149); Скільки даром потрачено сили! Скільки марно розбито надій! (Дмит., Осінь.., 1959, 9).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | потрачений | потрачена | потрачене | потрачені |
Родовий | потраченого | потраченої | потраченого | потрачених |
Давальний | потраченому | потраченій | потраченому | потраченим |
Знахідний | потрачений, потраченого | потрачену | потрачене | потрачені, потрачених |
Орудний | потраченим | потраченою | потраченим | потраченими |
Місцевий | на/у потраченому, потраченім | на/у потраченій | на/у потраченому, потраченім | на/у потрачених |