потрудитися
ПОТРУДИТИСЯ, труджуся, трудишся, док. 1. Трудитися (у 1, 2 знач.) якийсь час. - Спасибі, - думає [Гава], - розумним головам, Що в світі потрудились, Усячину робить навчились (Гл., Вибр., 1951, 90); Потрудились хлопці жарко, І вантаженню кінець... (С. Ол., Вибр., 1959, 73); Після переможного закінчення громадянської війни багато довелось потрудитися вінничанам, щоб ввести в дію зруйнований завод (Ком. Укр., 11, 1969, 25); - А тепер кумові та кумі - їсти та пити! Спасибі їм, що потрудилися: по трудах час і закусити! (Мирний, IV, 1955, 226).
2. з інфін., часто у формі наказ. сп. Виявити увагу до кого-небудь, зробити що-небудь для когось (перев. при проханні, спонуканні). От приходим до криниці, Я перш подивився, Чи глибока. - Власовичу, - Кажу, - потрудися Води достать (Шевч., II, 1963, 277); [Калеб Педдінтон:] Я, найстарший від усіх літами, до тебе потрудився сам прийти (Л. Укр., III, 1952, 63); - Потрудіться відповісти на моє запитання... (Смолич, І, 1958, 56).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потруджуся | потрудимося |
2 особа | потрудишся | потрудитеся |
3 особа | потрудиться | потрудяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потрудився | потрудилися |
Жіночий рід | потрудилася | |
Середній рід | потрудилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потрудімося | |
2 особа | потрудися | потрудіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | потрудившись |