почухатися
ПОЧУХАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Док. до чухатися. Щось укусило Івася, і він почухався (Мирний, І, 1954, 172); Вівця повернула голову, почухалась об тин і пішла в двір (Коп., Лейтенанти, 1947, 199).
3. перен., розм. Зазнати невдачі. Було Микита почухається та з тим облизнем і піде (Кв.-Осн., II, 1956, 153); Почухався він добре (Номис, 1864, № 4026).
@ Почухатися, де й не свербить - пережити якусь несподівану невдачу. Почухався, де й не свербить (Номис, 1864, № 3645).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почухаюся | почухаємося |
2 особа | почухаєшся | почухаєтеся |
3 особа | почухається | почухаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | почухався | почухалися |
Жіночий рід | почухалася | |
Середній рід | почухалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почухаймося | |
2 особа | почухайся | почухайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | почухавшись |