почухрати
ПОЧУХРАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. перех. Обрубати сучки на дереві, очистити гілки від листя. Привезли бузину з гаю і почухрали її.
2. перех. Очистити руками овечу вовну від сміття.
3. неперех., перен., розм. Швидко піти, побігти, поїхати. Він, швидко поробивши човни, На синє море поспускав, Троянців насадивши повні, І куди очі почухрав (Котл., І, 1952, 65); Вернувсь Мірошник наш додому, До церкви прямо почухрав (Греб., І, 1957, 69); Злякалась миша та притьмом, Поміж травою, лопушком, З переполоху почухрала (Гл., Вибр., 1951, 26); Через сад, у білім полі, Почухрав [дід] собі в село (Мал., Серце.., 1959, 180).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почухраю | почухраємо |
2 особа | почухраєш | почухраєте |
3 особа | почухрає | почухрають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | почухрав | почухрали |
Жіночий рід | почухрала | |
Середній рід | почухрало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почухраймо | |
2 особа | почухрай | почухрайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | почухравши |