пошабашити
ПОШАБАШИТИ, шу, шиш, док., неперех. і рідко перех., розм. Закінчити роботу. [Горпина:] Чого це так рано сьогодня [сьогодні] пошабашили роботу? (Кроп., І, 1958, 193); В саду в бригаді - тут же між яблунями - гори яблук. Це тут сортирують їх, пакують в ящики. Але зараз жінки пошабашили на обід (Головко, І, 1957, 443); Після роботи Левко завжди ходив до річки. Навіть коли пошабашить у полі пізнього вечора, все одно поспішає на стрімкий берег (Десняк, Опов.., 1951, 29); // з чим. Довести що-небудь до кінця. - Ось пошабашимо з війною, приїду потім сюди женитися (Шиян, Гроза.., 1956, 243); // перен. Умерти. - Розмінять би вже й цілу сотню [років], а там не гріх і пошабашити (Вол., Дні.., 1958, 65).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пошабашу | пошабашимо |
2 особа | пошабашиш | пошабашите |
3 особа | пошабашить | пошабашать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пошабашив | пошабашили |
Жіночий рід | пошабашила | |
Середній рід | пошабашило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пошабашмо | |
2 особа | пошабаш | пошабаште |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пошабашивши |