пошануватися
ПОШАНУВАТИСЯ, уюся, уєшся. Док. до шануватися 1. - А, може, грамота ще й у пригоді стане при його службі, - писарем буде, а пошанується - до офіцера дослужиться (Мирний, IV, 1955, 35); Ой, час би, Грицьку, нам, ой, час пошануваться: Не все ж нам, братику, не все парубкувать; Не все з дівчатами гасать і женихаться! І тютюнкову день і ніч в шинку круглять! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 125).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пошануюся | пошануємося |
2 особа | пошануєшся | пошануєтеся |
3 особа | пошанується | пошануються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пошанувався | пошанувалися |
Жіночий рід | пошанувалася | |
Середній рід | пошанувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пошануймося | |
2 особа | пошануйся | пошануйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пошанувавшись |